Кабінет судді палацу Справедливості

3D сканер Faro Focus 3D  120

АРХІВ

даних лазерного сканування

Палац Справедливості

2016

Колишній кабінет судді знаходиться у 19 корпусі НУ «Львівська політехніка» за адресою м. Львів, вул. Кн. Романа, 1/3 .

 

Сам будинок споруджений за проектом архітектора Ф. Сковрона у 1891-1895 роках для Вищого суду Галичини, який ще називали Палацом Справедливості. На аттику головного фасаду – частково збережена кам’яна група Меморіальна дошка І.Франка«Справедливість» авторства відомого скульптора Леонардо Марконі. У вестибулі збереглося незвичайно велике дзеркало кінця XIX століття і два алебастрові леви роботи скульптора, автора пам’ятника Адаму Міцкевичу у Львові, Антоні Попеля. В інтер’єрі будинку міститься інша скульптура Попеля – статуя Юстиції (1896 рік).

 

У залах Палацу Справедливості відбулося свого часу багато гучних судових процесів.  Зокрема розгляд справи атентату на Станіслава Собінського у 1928 році, напад членів ОУН на пошту в Городоку у 1932 році.

 

У квітні 2016 року проведено наземне лазерне сканування судового залу та кабінету судді. Ці дані дозволили зафіксувати поточний стан інтер'єру та є основою для проведення реставраційних робіт. Дані сканування подані у архіві.

 

 

Архів містить:

  - світлини інтер'єру судового залу

  - дані сканування судового залу

  • сирі скани RawScan.rar
  • точкова модель із зшитих сканів Zal.rcs для роботи в Autocad;
  • точкова модель із зшитих сканів Zal.pts.

  - дані сканування кабінету судді

  • сирі скани RawScan.rar
  • точкова модель із зшитих сканів Kabinet.rcs для роботи в Autocad;
  • точкова модель із зшитих сканів Kabinet.pts.

Доступ відкритий для користувачів Lviv Polytechnic National University (google-пошта).

Порядок моделювання інтер'єру кабінету судді за даними лазерного сканування

Кабінет судді знімався з однієї станції сканування. Одразу після процесу імпорту, не переходячи до процесу реєстрації сканів, ми переходимо в режим візуального представлення даних сканування.

 

Результат сканування приміщення у режимі відображення точок з реальними кольорами та у режимі інтенсивності лазерного променю (кольорова гама кольорів

Моделювання інтер’єру приміщення розпочинаємо з відтворення розмірів кабінету – стін, дверних та віконних прорізів.

Стіни кабінету можна описати за допомогою найпростіших геометричних фігур – паралелепіпедів. Для їх побудови спершу слід створити планові перерізи стін.

Для точного відтворення положення та розмірів стін, створюємо 2 перерізи хмари точок – на висоті 1м від підлоги та 1м від стелі.

Максимальні відхилення в плані між двома перерізами склало 6мм. Положення стіни відображаємо усередненим положенням полілінії. Ця полілінія відтворює декілька заломів стіни біля дверей.

Після побудови положення стін в інтер’єрі, за допомогою інструменту «Зміщення» масштабуємо створену полілінію на відстань 30см від поточної. Ця операція дозволить створити переріз стіни з відображенням її умовної 30-см товщини.

Для зручності роботи, розбиваємо утворену фігуру на 4 частини, які відповідатимуть 4 стінам

За допомогою інструменту «Видавлювання» витягуємо 4 полігони у формі трапецій на висоту приміщення.Одержані геометричні фігури відтворюють стіни приміщення.

 

Для побудови дверних та віконних прорізів за допомогою команди «Ящик» створюємо паралелепіпеди розмірами відповідними до розмірів прорізів у стінах. Перед проведенням булевої операції «Тіло. Вирізання» потрібно впевнетися, що паралелепіпед наскрізь перетинає стіну.

 

Після цього проводимо операцію відсічення фігури, в результаті чого одержуємо 3D модель стін.

На основі хмар точок стін  також слід оцифрувати деталі, які будуть відтворені на кінцевій моделі приміщення в площині стін. До цих деталь належать контури обоїв та положення лиштви. Усі створені елементи повинні бути поміщені у відповідний шар.

 

По нижньому зовнішньому контуру стін за допомогою операції «Ящик» створюємо підлогу.

Для моделювання буазер відсікаємо хмару точок до розмірів панелі буазер, які відскановані найкраще та не містять дефектів. Вибираємо відповідний шар, у якому оцифровуємо положення усіх контурів декору. Для точного оконтурення, переключаємо різні режими відображення хмари точок – режим реальних контурів та інтенсивності хмари точок. Це дозволяє безпомилково визначити зміну площини, у якій знаходиться точок. Утворені полілінії в подальшому використовуватимуться як основа для побудови 3D моделі буазер (рис.3.11).

Відповідно оцифровуємо контури плінтусів та лиштви навколо вікон, дверей, на стінах. Також для їх відтворення, на основі положення хмар точок створюємо переріз плінтуса та лиштви.

 

За допомогою інструменту «Видавлювання» витягуємо та одержуємо паралелепіпеди різних розмірів, які відображають основні фрагменти панелі буазер. При цьому звертаємо увагу на положення різних площин – одні потрібно витягнути, а інші навпаки – вдавити.

Далі будуємо заокруглення. Їх положення та розміри визначаємо по фотознімках та ручних домірах. Заокруглення будується у вигляді дуги. Якщо заокруглення є між різними площинами, спершу створюють площину, яка співпадає з площиною однієї з сторін паралелепіпеда. У нашому випадку, ця площина у більшості випадків була представлена трикутником. Після цього, у створеній площині будується дуга, а гупотенуза видаляється. В результаті ми одержуємо переріз заокруглення

Для оптимізації роботи по моделюванню деяких фрагментів інтер’єру та дверей приміщення вцілому, використано набір фотознімків на основі яких побудовано полігональні 3D моделі.

 

Для побудови елементу «Ракушка» використано 20 фотознімків. Зважаючи на розміри елементу, опорні точки не використовувалися. Процес побудови моделі повністю автоматизований і потребує втручання користувача лише для корегування кінцевого результату з моделювання.

 

Для правильного масштабування елементу декору було вказано лише відстань між двома точками, одержана в результаті ручних домірів. Також, за допомогою інструментів «Відсічення» видалено полігони, які не належать відтворюваному фрагменту. В результат моделювання декору модель, яка складається з 80 000 полігонів.

 

Організація

 

ННЛ "Геодезія, геоінформатика та 3D сканування"

Адреса

 

Корпус № 2 НУ "ЛП"

вулиця Карпінського, 6, м.Львів

Контактна особа

Маліцький Андрій

tach@i.ua

063 325 85 78, 096 780 30 13